- взаємовідношення
- -я, с.Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв'язку, взаємодії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
взаємовідношення
Смотреть что такое "взаємовідношення" в других словарях:
взаємовідношення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вищий — а, е. 1) Вищ. ст. до високий 1), 3 6), 8). •• Ви/щий сту/пінь грам. форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому. 2) Який має найбільші повноваження, владу; головний.… … Український тлумачний словник
семантика — и, ж. 1) Значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо. 2) Те саме, що семасіологія. •• Логі/чна сема/нтика розділ математичної та формальної логіки, що вивчає взаємовідношення між виразами мови і… … Український тлумачний словник
закон двійникування — закон двойникования twin law Zwillingsgesetz, Zwillingsbildungsgesetz, das Gesetz der Zwillingsbildung – кристалографічна закономірність, яка характеризує взаємовідношення індивідів двійника. Цей закон визначається символами дв. пл. (для… … Гірничий енциклопедичний словник
зв'язок — I зв язок зка, ч., діал. В язка (у 1 знач.). II зв яз ок зку/, ч. 1) Спілкування, можливість спілкування з ким , чим небудь. 2) Засіб спілкування на відстані. •• Ду/плексний зв язо/к зв язок, за якого передача даних по каналу здійснюється… … Український тлумачний словник
в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають … Український тлумачний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
Причастя - співпричастя - сопричастя - спільність — (а не спілкування) бути причетним мати участь бути учасником брати участь Майже всі ці слова та вислови вживають, щоб передати грецьку терміногрупу κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω що походить від слова κοινός (спільний, звідки й назва елліністичної… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
